Експорт товарів з України у першому кварталі поточного року зріс на 7,4%, порівняно з першим кварталом минулого року, і склав 12,3 млрд дол. Як свідчать дані Державної служби статистики України, ринок Європейського Союзу є для українських експортерів ринком номер один. Його частка в загальному обсязі експорту склала 42,7%. Найбільшим попитом у товарному розрізі користуються продукція агросектору та металургії. Причому зростання експорту зернових у першому кварталі склало 52%.
Експорт послуг так само зріс – на 12,3% – до 2,87 млрд дол. В сегменті послуг ринок ЄС теж посідає першу сходинку з часткою 33,6%. За видами послуг найбільш затребувані сфери – транспорт, телекомунікації, ділові послуги, у тому числі наукові, та переробка.
Тенденції розвитку експорту підкріплюють і показники загального зростання економіки. За оперативними оцінками Держстату, зростання реального ВВП України у першому кварталі становило 2,2%. Економіка України зростає 13 квартал поспіль.
НБУ повідомляє, що у межах валютної лібералізації він спростив валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків для експорту робіт, послуг та прав інтелектуальної власності, а також низки операцій з експорту та імпорту товарів, що є важливими, зокрема, для забезпечення обороноздатності країни, належного доступу українців до медичних послуг і розвитку авіаційно-космічного будування.
Відтепер граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (на сьогодні – 365 днів) не будуть розповсюджуватися на такі з них:
- імпорт товарів за державними контрактами з оборонного замовлення;
- імпорт послуг чи лікарських засобів за угодами Міністерства охорони здоров’я України із спеціалізованими організаціями, а також імпорт послуг для лікування громадян із рідкісними (орфанними) захворюваннями;
- імпорт товарів, які використовуються для виробництва космічної та авіаційної техніки та агрегатів;
- експорт-імпорт товарів у межах угод про розподіл продукції;
- експорт робіт, послуг (крім транспортних і страхових послуг та робіт) та прав інтелектуальної власності.
Спрощення валютного нагляду за зазначеними операціями здійснено з урахуванням розпорядження КМУ від 13.02.2019 р. №76-р та проведених консультацій з Міністерством економічного розвитку і торгівлі.
Крім цього, Національний банк дозволив банкам завершувати валютний нагляд за дотриманням бізнесом граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів після зарахування коштів за акредитив.
Зазначені зміни затверджені Постановою Правління НБУ від 14.05.2019 р. №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Вони набувають чинності з 16 травня 2019 року.
Протягом січня-квітня 2019 року Україна експортувала 17,5 тис. тонн меду, що на 35,8% більше, порівняно з аналогічним періодом минулого року. У грошовому еквіваленті експорт склав $32,29 млн, тоді як зростання становило лише 11,76%.
У структурі експорту основними контрагентами були Німеччина ( 26,64%), Бельгія (20,15%) та Польща (12,76%). Зважаючи на те, що основні напрямки не змінилися, і на ці три країни припадає майже 60% експорту (минулого року 64%), однією з причин перепаду в зростанні кількості порівняно з вартістю експорту стало зниження ціни на український мед за кордоном: в середньому вартість тонни за рік знизилася на 17,7%.
В той же час, імпортували в Україну 21 тонну, що у 2,3 рази більше, порівняно з січнем-квітнем минулого року. В грошовому еквіваленті імпорт становить $43 тис. Майже весь закордонний мед був із Данію (95,35%). Цікавим фактом також стало те, що в трійку лідерів-імпортерів потрапила Україна з часткою 2,33%. Однією з причин такого повороту, могло стати повернення продукції, яка вже перетнула український кордон.
15 травня Уряд ухвалив ініційоване Мінекономрозвитку рішення про застосування спеціального мита на всі товари походженням з Російської Федерації. Виняток становлять чутливий імпорт, такий як вугілля, кокс, бензин, скраплений газ та фармацевтична продукція.
Відтак з 1 серпня 2019 року під час ввезення на митну територію України товарів походженням з Російської Федерації, незалежно від інших видів мита, запроваджується спеціальне мито у відсотках до митної вартості товарів за визначеними ставками.
Сплачене спеціальне мито буде акумулюватися у спеціальному фонді державного бюджету та використовуватиметься для фінансування заходів з імпортозаміщення.
Перший віце-прем'єр міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі України України Степан Кубів зустрівся з Віце-прем’єр-міністром з питань економічної та демографічної політики Республіки Болгарія Маріяною Ніколовою.
Під час зустрічі Степан Кубів підкреслив стратегічний характер партнерства між Україною та Болгарією і подякував Болгарії за підтримку України, її суверенітету і територіальної цілісності, а також курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію.
“Українсько-болгарські взаємини мають тисячолітню історію та значний потенціал сьогодні. Взаємний економічний інтерес підтверджує зростання обсягів торгівлі. Так, за підсумками 2018 року товарообіг між Україною і Болгарією зріс майже на 25% та склав понад 773 млн доларів США. Тенденція зберігається і у січні-лютому 2019 року, бо обсяг торгівлі товарами уже склав майже 155 млн доларів США. Це на третину більше, ніж за аналогічний період торік. Після 9-тирічної перерви нам слід відновити роботу Міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва між Україною та Болгарією, яка посилить практичну взаємодію між нашими країнами”, - підкреслив Степан Кубів.
Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України окреслив перспективні напрямки співпраці між Україною та Болгарією, серед яких інфраструктура і транспорт, енергетика, інноваційна та промислова співпраця, а також туризм.
“Спільними зусиллями ми відновили та розширили пряме авіасполучення Київ-Софія, українські компанії надають послуги з модернізації енергогенеруючих станцій Болгарії, взаємно зростає торгівля і туристичні потоки між нашими країнами. Наразі слід зосередити спільну роботу у цих та інших перспективних сферах, зокрема розвитку двостороннього туризму, транспортного сполучення між країнам, промислової та інвестиційної співпраці, а також продовжувати поглиблення партнерських взаємин між регіонами та містами України і Болгарії”, - підкреслив Степан Кубів.